В зорянім небі
місячне сяйво!
Хоч би там що,
Говорити не зайве
Про солов'їв
у гаї повертання,
про їхній щебіт
з ночі до рання,
та про все суще
в вічному русі,-
здавна йому
підкорятися мусим,-
зоране поле
вже дихає паром,
зоряні мрії
линуть за хмари.
Ще поговорим,
Іще не досить
Про те "Ку-ку",
що до лісу запросить.
Буде світанок
палати не марно,
сонячно в серці,
в серці безхмарно.
Тьохкає, б'ється
з мріями в змові,
Але про це -
ані згадки, ні слова!
Краще поглянь -
ллється в вічній потребі
місячне сяйво
в зорянім небі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248207
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: Віра Нагорна