«Просвіта»,»освіта» -- могутні слова,
Для темряви й бруду в них місця нема.
Та в світі, де морок, де підлість і зиск
В них змісту немає, лиш зовнішній блиск.
Щоб зищити розум, свідомість і глузд
Насмішник наплутав нове слово-блуд.
Відтоді у сумнівах гине усе,
І слово «світогляд» оправдує це.
От, в нього світогляд, що світ на слонах,
А бабця його- в амазонських лісах...
Закон демократії право дає –
Содом і Гомору приймай за своє.
...А цього світогляд у космос стремить,
Для нього Земля – то лиш вічності мить.
Він марить прибульцями, руки простер,
Та той, хоч мудріший, до нього не йде.
Он, третій щасливий – в нірвану пішов
До суті просвіти чомусь не дійшов.
Уважне суспільство згубило його –
Сам винен, світогляд недобрий знайшов
Хто знає, що Світло до світу прийшло?
Чому до просвіти Воно не дійшло?......
Яка мусить бути в ній темрява зла,
Що Правду прийняти ніяк не змогла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248230
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: А.Б.В.Гість