Колись з тобою поглядом зустрілись,
Що полюблю тебе я так, не знала.
Так щиро в очі ми дивилсь,
І в той момент я покохала...
Тепер щаслива я,
Бо я люблю...
Хоч зараз не твоя,
Та кожен день я погляд твій ловлю.
Ти знай, що поряд хочу бути,
І бачити твої блакитні очі я волію.
Не хочу навіть на хвилиночку про тебе я забути,
Про тебе я щомиті мрію!
Повір мені, я так кохаю,
Тебе я щиро так люблю.
Що не взаємно це я знаю,
Та щоб змінилось все, молю.
Колись ходила сумувала,
Тоді не знала я тебе.
Тоді нікого не кохала,
Не цінував ніхто мене...
Кохання душу зігріває,
Воно допомагає жить.
І око складності не помічає,
Бо може серденько любить.
Я вдячна доленькі за тебе,
Тебе я, милий, так люблю.
Хоч і немає почуттів до мене,
Та кожну мить я радості ловлю.
І хоч колись самотньою була,
Хоч радості тоді не знала.
І не тобою я колись жила,
Та справжнє щастя я пізнала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2011
автор: Настюша