Захиріла Україна і вся її слава
Всюди наймити панують, продають державу
І якраз до цього часу мати би еліту
Щоби лад навести в домі, зупинить неситих.
Та вчорашні професори, вилупки комуни
Замість справами займатись лізуть на трибуни.
Чи ж політиків забракло, дорогих портфелів...
Видно тужать за парткомом та його брехнею.
Там таємні директиви, привілеї, шана-
Безпартійні тоді були як мошва незвана.
Як та партія потрібна, з’єднує активних,
Упосліджених неробів і до всьго здібних.
Професори від парткомів накінець дозріли,
Марноту свою в науці добре зрозуміли.
Зате вищі ешелони справу бачать далі...
«Академіки» -- міністри в науку подались.
Як весільні генерали на учених радах,
Зате пильні і активні в рухах, спілках, зрадах.
Що ви важите в науці, внуки Маркса й мавпи..
І тому девіз один ваш – лиш би виживати.
Не пропустите нікого, хто в науці більший
Клани, рекет і продажність для вас наймиліші.
Вже нема такої сили щоби вас спинити....
От би вічність десь купити—«для народу жити!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248235
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: А.Б.В.Гість