Десятий дощ ()

Бреши    мені    щомиті,  роби  вигляд,що    фанатієш  від    мене  такого.    Мені    буде    приємно,    а  ти  з  часом    можеш  до  цього    звикнути!(с)Н
--------------------------------------------------------------------------
...    десятий  дощ    цієї  весни    стане  фатальним-
твоя    мистецька    душа  захоче    спокою    й    пива.
І    знецінена    мрія,  потерта,    із  чеком  фіскальним
у    дірявій  кишені  на  грудях  нудьгує...(    десь    зліва).
Хтось  наврочив    і  все  зіпсувалось...
     занадто  вже  просто-
повтікали  сніги  і  розтанули  друзі  на  тижні.
Жертва    випадку,  спокою-
         хрипло  затягує  тости
і    малює  в  уяві  вокзали  й  бенкети    надпишні.    

Я    не  знаю  чи  можу  з'явитись  до  тебе  в  неділю
і    втішати,  мабуть,  доведеться    отій,що  навпроти.
Не    читають    казок  надто  вірній...безкрилій,
бо  вона  не  відчує  і  твердо  казатиме  "ПРОТИ".
Бо  вона  ображається    завше    на  погляд    туманний
і    мовчанням  карає  за  слабкість  й  ранкове  похмілля.
Без    запізнень  зникає  і  разом  з  примарами  тане...-
і  тому  я  не  знаю  чи  буду  з  тобою  в  неділю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248355
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2011
автор: Biryuza