Коли журба вже через край,
А доля знову шле поразку,
Піди до лісу і згадай
Найчарівнішу в світі казку.
Там починаються дива,
Весни лунає пісня дзвінко
І плаче Мавка лісова
Душею Лесі Українки.
Вже зацвітає сон-трава
І вилітає Перелесник,
А он Русалка Польова
Зелену рунь йому понесла.
А ось Лукаш. Він чоловік,
Він, як і ти - лиш для страждання,
Лиш для жалю йому навік
Судилось Мавчине кохання.
Та Той, що у скалі сидить,
Даремно жертву вигладяє,
Бо в серці буде вічно жить
Те, що ніколи не вмирає!
І Мавка в зорянім вінку
Напровесні воскресне з гілки
Й полине про любов палку
Сумна мелодія сопілки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248412
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2011
автор: Віра Нагорна