Життя... невже воно єдине,
Життя... навіщо ти тепер.
До тебе зовсім він не лине,
Тебе як літеру він ґстер.
Так само стер мене з тобою
Відкривши протилежний шлях.
Він залишив мене живою
На цих ржавіючих гвинтах.
Він обірвав, мабуть покинув,
Почав інакше зовсім жити,
Але чому він не загинув,
Мене спромігшись загубити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248430
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2011
автор: Kotka