Забути все. Я їду до Варшави...
Втікаю, хоч від себе не втечеш...
Я випила з тобою чашку кави...
Чи ти мене хоч словом спом'янеш?
Забути все. Ця магія вагонів...
Забуті сни осиротілих веж...
Я залишила всі слова "на потім"...
Хоч ти, мабуть, їх зовсім не приймеш.
Забути все. Зникаю без прощання.
Та душу від очей не вберегти...
Мій світ от-от балансував на грані...
А ти і потім в сни мене візьмеш?
Забути все. Лиш віра в кілометри
Вела мене повз тисячі мереж,
Які єднали відстані із вітром...
Чи ти колись мій номер набереш?
Згадати все. Емоції... Вокзали...
У мене тоді мову відняло...
Та я себе у тебе не забрала...
Один дзвінок лише:
"Що це було..?"
21.03.11 00.47
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2011
автор: Аліна Шевчук