Цей хлопчик любить пити молоко,
І наодинці бути сам з собою,
Дивитися у транспорті в вікно,
Писати вірші лише лівою рукою,
Торкатись неба у мріях своїх,
Нічними вулицями ідучи додому,
Придумувати музику ходою ніг,
Але йому так сумно є самому.
Ніколи він у Бога не просив,
Ні, він благав для себе щастя долю,
Чомусь отримував лиш холод злив,
І серце різалось ножем від болю,
І тільки бачив: там далеко є вона,
Красуня, на яку він мав чекати,
Здалося що та дівчинка є та одна,
Яку він все життя шукав кохати…
Віршами ніжно сонечко поцілував,
Так тепло, знаючи що вона поряд,
Він полюбив її і сильно покохав,
В очах блакитних, наче хвилі моря,
Побачив щось близьке, може себе,
І захотілося йому її одну зігріти,
Люблю-люблю, люблю лишень тебе,
Твоя весна для мене стала квіти.
Це золотце моє, промінчик мій,
Ти диво, наче половинка мого я,
Цей хлопчик буде завжди лише твій,
Моя любов, моя, моя, тільки моя!
19.03.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2011
автор: КРІПАКОС