Неповторному і непересічному,
юному мрійнику і поету вічному Василю Симоненку.
- Чи знаєш, що ти людина?
Питаєш кожного з нас.
Усмішка, очі - єдині,
Допоки вогонь не погас.
-Чи знаєш, що ти людина?-
Запитуєш цілий світ.
Твій був на землі єдиний
Високих думок політ.
І випливають з дитинства
Казками минулих днів
"Лебеді материнства"
Сонети щемливих слів.
Щоб вірно могли ми знати,
З дитячих вирісши літ,
Що можна в житті вибирати,
А що - вибирати не слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248607
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2011
автор: Надія Гуржій