Звичка

Вже  вкотрий  раз  ти  бачиш  його  очі
і  доторкнутися  до  нього  дуже  хочеш.
Та  час  спливає,  мабуть,  як  вода,
а  разом  з  ним  сплива  твоє  життя.
Його  усмішка  -  це  загадковий  знак,
що  каже  тобі:"Ти  живеш  не  так..
Не  так  потрібно  жити,як  ось  ти:
в  розбитих  мріях  бачиш  сумні  сни."
Однак  не  віриш  ти  у  ці  прості  слова
не  знаєш  ти,  шо  ти  така  одна.
Така  прекрасна,  горда  і  мрійлива..
у  цьому  світі  ти  така  єдина.
Та  ти  тепер  не  відчуваєш  почуття,
як  лялька  ти  -  пластмасове  твоє  життя.
Сумне  й  бліде  тепер  твоє  рум'яне  личко..
Та  не  кохання  це!А  просто  тупо  звичка..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248618
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2011
автор: your Jane