Справжні друзі

Так  боляче  давно  вже  не  було
І  важко  дихати,  й  комок  стоїть  у  горлі  
І  вже  навіщо  повторитися  могло  
Те,  що  забулося  і  те,  що  закувала  в  колі?

І  лихоманить,  й  трусе,  і  болить
Все  тіло  і  душа-це  головне!
Я  бачу,  як  у  друзях  людяність  вже  спить
Це  почуття  мене  не  покине

Друзів  нема,  тоді  коли  погано,
Коли  твої  проблеми  летять  помимо  вух
І  зрозумієш  ти  це  пізно,  або  рано,
Для  них  страждання  ваші,  то  порожній  дмух

Це  пусте  місце,  це  нічого
Коли  боляче  саме  тобі
Немає  діла  до  тебе  самого  
Тим,  хто  обіцяв  підтримати  в  біді

Вони  всі  кинуть  навіть  не  спитавши:
"Може  тобі  потрібна  допомога?"
Собі  потрібно  довіряти  завжди
І  співчуття  чекати  лиш  від  Бога!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248649
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2011
автор: Квіточка)