Місяць освітлює мою кімнату,усі вже давно сплять,а я хочу розказати вам про все,а точніше про одну найдивнішу людину на землі. Його звали Джокер,його улюбленим кольором був чорним,улюбленою цифрою 8,улюбленим днем субота,бо можна було напитись чи то з горя чи з радості і спати довго довго,піти до церкви поспівчувати собі і іншим які його знають і нирнути у сірі будні. Він не ганявся за модою,еавпаки зневажав людей,ніколи не слідкував за собою бо вважав що все на землі не потрібне крім любові,яку він ховав у своєму неприбраному єстві,у непричесаній зачісці,у неголеній бороді. Цю любов він ніс усе своє нікчемне і водночас цікаве життя,грався нею як дитина кубиками,то складав із неї імена,то переводив їх на речі.Але зажди виходив переможцем. Та й сама богиня любові дивувалась цьому,не могла заплутати його у своїх тенетах. Якби не вона. Вона - це наївна дівчинка,з чорними глибокими очима,з чорним волоссям,з чорним лаком на нігтях. Її звали Дама. Навідміну від Джокера вона ніколи не зраджувала своїй любові,завжди була їй вірна,голубила її,з дитинства плекала,шукала її у перехожих,у їхніх очах..але знайшла у ньому...
888
Він їхав як завжди у трамваї з цифрою "9".Проклинав усіх,кондукторів,машиністів,усіх бо хотів лиш одного щоб цифру 9,замінили на 8.Він ненавидів усе,себе,своїх друзів,батьків,вчителів,музику,поетів.Любив лиш одне - себе. Хоча зовні не можна було цього сказати...Він сидів на сірому кріслі і так бажав щоб воно було чорним. Джокер вдивлявся у вічі всім з викликом,хоча знав що переможе,бо він же Джокер- непереможний. А Дама випадково поверталася додому. Якщо був би прилад який би вимірював мрії він би біля неї показав одиницю,бо Дама мріяла лиш про одне - побачити нарешті хоча б в якихось очах свою любов. Вона побачила Джокера,але сіла спереду нього. Він же відчув її запах,але не повірив бо не вірив в запахи. Він вірив у долю у чорний колір і у 8.Ось його зупинка він вийшов і побачив її богиню любові.
-ПРивіт я богиня любові.
-хех ну привіт.
-ти єдиний що мені не піддався!
-Я знаю.
-що ж ти будеш робити?
-буду і далі з тобою гратись!
-а вона?
-Дама?
-так!
-а я знав про неї,вона твоя дочка,дочка богині!
-не роби їй боляче !добре?
-я вже убив її!
-ніііііі.
-так! - і він пішов закурив сигарету і пішов з закривавленим кинджалом у серці пішов,пішов щоб пропасти на віки,пішов щоб не здатись ніколи,пішов щоб не сказати ні слова,пішов щоб.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248705
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 22.03.2011
автор: Gill