Налягли знов на плечі тривоги,
Я відраду шукаю в віршах.
Нелегка у поета дорога,
Зорецвітом осяяний шлях.
Цілу нічку, буває, чаклую,
Розсипаючи перли - слова.
Я із них новий килим гаптую –
Лиш на ранок мій вірш ожива.
Намистинки ― слова на папері,
В яснім видиві все із життя.
Крізь відчинені навстіж всі двері
У строфі всі мої почуття.
Нерозлучні з словами тут рими,
Мов два вірних надійних крила.
Я навіки зростаюся з ними,
Як із тілом зрослася душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248758
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Galina Udovychenko