Вітер з руки до руки
кидає листок.
У нього їх безліч.
Я ж наче лист.
Так і життя…
Я як береза.
Я – до пуття.
Я наче спокій.
Я наче гра.
Я наче небо.
І як земля.
Я наче сонце.
Я як гілля.
Я наче кішка.
І як змія.
Може, я та,
Хто йде в лабіринті у майбуття.
І назад вже нема вороття.
І заплющивши очі, згадаю слова:
«Ні, ти не Всесвіт.
Ти просто життя».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248763
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Tania Kyrylenko