Вбиваючи янгола молотом
По крила у землю брудну
Не вкриють за те чорним золотом
Потвори тебе… їстівну…
Не скажуть «спасибі», бо зроблено,
По факту вже серце в труні…
Є те, що робить недозволено,
Нікому! Бо згинуть в огні!
Ти що відчувала у розчині
Своїх ефемерних бажань?
Чи просто втопилась у збоченні
Не заданих вчасно питань?
Тому й напевно погодилась
Забити за гроші святе…
Невже це говорить порода в нас,
Невже наш комфорт над усе?
13:57
22.03.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248781
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Карл Доммерштерн