Жорстоко ми усі страждаєм,
І хліб ми бачили давно.
Ми голодаєм, голодаєм!
І їли ми уже давно.
Сказать вам хочу, як живемо,
Та стидно згадувать про це,
Не раз свою дитину вб‘ємо,
Бо жити хочем, ось і все.
Ми жити хочем! Жити! Жити!
Та інколи все навпаки.
Хотілося б по-швидше вмерт,
Щоби не бачити це все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248807
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Тетянка Сарняк