Дивні ми, чоловіче.
Плакати би і годі.
Щастю даємо відсіч,
любимо при нагоді.
Мріємо жити згодом.
У суєті і злиднях,
Господи, вже не годні
навіть зробити видих.
Дивні, бо не живемо –
вижити – справжня втіха.
Темні, коханий, темні -
кличемо правду лихом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248860
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Софія Кримовська