Навчи мене повірити в любов,
Спиняти час, серця живити током,
щоб в дзвонах православних бань-церков,
Стать на рушник з тобою твéрдим кроком.
Навчи ігнорувати теплий лід,
Сплітати в слово, воскрешати диво,
щоб повсякчас на горизонті літ,
могли ми почуватися щасливо.
Навчи мене відшукувати грань,
де почуття перестають боліти,
де вщент серця згоряють як боліди…
Навчи мене. Навчи та… не порань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2011
автор: Михайло Плосковітов