Як рідким чорнилом по вікні
Спогади життя свого малюєш,
Десь розмиті вже слова прості
Десь рядки, яких не замалюєш.
Десь рядки, що вїлися у скло
Відшукавши слабкості кришталю
І вони тепер немов тавро
Джерело пекучості і жалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249035
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2011
автор: Metrolog