Незалежно від того, скільки у мене тебе,
Я вночі розриваю тишу своїм безсонням.
Вмикаю комп*ютер, радіо і ТБ
Аби тільки не бути одною серед безодні.
Уповільнений рух годинника на стіні
Все нагадує щось важливе, і щось останнє,
Я у черзі за відповіддю. Тільки "так" чи "ні",
Третього не дано, як в період чекання.
У безглуздих малюнках маркером на листках
Можна вихід знайти, й загубитись у лініях можна.
...Наче спіймана білка у тебе засну на руках,
Будуть вії здригатись, тремтіти будуть тривожно.
23.03.2011.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249271
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2011
автор: Анна Кириленко