Шекспір казав - не мoжна порівняти.
Земну людину до краси природи.
Напевно він не вмів кохати.
Або не бачив він достойну вроду.
Скажу, на світі дівчина існує.
Чиє обличчя наче сонце сяє.
Тож це її краса усіх врятує.
Про неї навіть місяць знає.
У неї очі наче зорі ясні.
ЇЇ усмішка мов промінчик з неба.
І руки ніжні, добрі і прекрасні.
Поглянеш, і нічого більш не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249320
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2011
автор: Прибулець