Сивіють скроней сіножаті
Сухе свавілля сіє сум
Самообману стан солодкий
Самотності сахнувся струн.
Самовдоволення срамотно світить,
Стихає сенсом стуготіння сурм,
сколИхнувши свободи сподівАнку звІдти
сповзає стогін сороміцьких стін.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249410
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.03.2011
автор: bodiadub