Цвіте конвалія в моїм саду,
А за вікном так трунко пахне м'ята...
До тебе я вже більше не прийду,
І ти не зайдеш до моєї хати.
Ударив грім, і дощ усе розмив:
Ту стежку, що до тебе я ходила,
І ту, що ти конвалії носив,
А щось змінити нам уже несила,-
Відгомоніло все і відцвіло,
Із птицями у вирій відлетіло,
Минулося, забулося, пройшло!
Та блискавка нас навпіл розділила"
Ідуть дощі холодні та сумні,
Верба додолу нахилила віти,
Вже не повернуться весняні дні,
Осиплються, немов пелюстки квітів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249567
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2011
автор: Віра Нагорна