Сонячна блакить,
хмарка майорить,
серце просить жить
вічно.
Лебідь, мов літа,
небом проліта,
помахом віта
стрічних.
Я ж внизу, внизу,
прожену сльозу,
і за ним біжу,
грішний.
Не стримать плачу...
Я лечу, лечу!
Так, але лечу
пішки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249643
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.03.2011
автор: Олесь Лепкий