Пройду неіснуючою стежкою,
Щоб ніхто не пішов по слідах.
Заховаюсь в безлюдному пустищі,
Бо інколи зриває дах.
Роздягнуся я у тепла тенетах,
Бо надворі уже не зима.
Для весни я залишусь інкогніто,
Бо, можливо, мене й нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249658
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.03.2011
автор: АнГеЛіНа