Це всього лишень мої шизофринічні роздуми, якими я хочу поділитись...
життя на мінорі…
Знову в знаки дається лунатизм…
Дитинство подохло…
І його не реанімувати…
І, хрін його знає, як далі… Але якось треба… І хтозна на біса я написала отой вступ, отой набір дебільних рядків… Для кого він потрібен? Всі падлюки (падлючки… Навіть якщо коханці???***) , зрадники (Ха*Ха*ха… - дурію…), кляті амбіцили, самозакохані дибіли – танцюйте, як грає дримба¸то наше суспільство, то наше життя… Так – так в тому винна ВЛАДА!!! Ми тут ні до чого!!! ( ги ги ги… хіба що влада грошей, точніше їх бажання окремого виду соціуму, індивідуального персонажу??? Кого я дурю?! Грошей хочуть всі… Правда кожен для себе, небажання ділитися, тваринячі інстинкти, мавпи та свині(нічого не маю проти тварин даного виду, вжито, як матюк…) з людськими пиками, ось хто ми…
Мала писати про кохання… Шо про нього писати… Коли воно втратило свою цінність… Кохання заради грошей… Кохання за-ра-ди без-кош-тов-но-го, не-які-сно-го СЕКСУ!!! Нікого вже не цікавить те, про що пишуть в книжках, лише заради наживи кричать про цю деталь дивного, трохи заржавілого механізму, що зоветься життям…
Хто ж в цьому винен???
Фундаментом є люди (все створюють вони…)… Далі йде створене ними…
А далі – релігія, віра, в кого як… РАБСТВО… В щось варто вірити, кожен мусить в щось вірити, але до тих пір, поки віра не перетворює його в раба… Людям варто навчитися вірити в себе, в свої сили, в сили своїх близьких (вірити своїм близьким, вірити в своїх близьких) і ще в щось… Може в ті вищі почуття (відчуття?), в той згусток енергії, що над нами, а не в ті 10 законів, які не порушив лише той, хто не народився, всі ми помиляємось (хоча добре, що є на що рівнятись, до чого йти, так, треба стримувати себе… Для кого?) Йти до ідеалу??? Але ж для когось на цій планеті ми й так ідеал, можливо варто йти не до ідеалу, а до тієї людини… Чорт його знає, як далі, що там… Віра мусить бути, але не заради наживи, потрібно просто вірити, а не допомагати ланці правлячого (РУЙНУЮЧОГО) трикутника… Потрібно вчитись не віри в бога, потрібно вчитись бути собою і, якщо вам хочеться вірити в людину з розтеребленим волоссям – робіть ЦЕ, а не те до чого йдуть маси… Будьте собою! Вірте в те, в що хочеться вірити ВАМ, любіть того, кого хочете ви, слухайте, не те, про що кричать навколо, а своє серце, не куріть траву, тому що це робить ваш «друг» (маю на увазі «націю?»)… Просто живіть, а не існуйте…
Врешті решт, подумайте, щоб було, якби люди в усьому (не буду уточняти, яка релігійна книга так пише, але ви й самі зрозумієте…) бачили розпусту… Якби притримувались того всього, що там написано… Не було б велосипедів, фотоапаратів, книжок, зрештою… і ще багато-багато різних штук… НЕ слухайте, що це шлях в безодню, що це все йде до кінця, світ був, є і буде, бо одне помирає, а інше народжується, і скрізь, і в кожного є свої злети і падіння…
Варто сказати, що все таки тримається на релігії… А потім вже йде і влада, і вища влада, і нижча влада, не так важливо де стоять гроші, грошей хочуть всі – всього лишень результат наукової революції, можна поставити їх на рівні з релігією, або навіть перед нею, тому що то є гроші, всі ці храми поклоницькі створені для грошей і заради грошей…
Все елементарно і дуже просто, якщо розібратися, то чому ми досі не можемо цього зробити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249697
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.03.2011
автор: Mart.O.