Ні не помер, і навіть не загинув,
Був закатований поет…
За те що жив не нахиляя спину!
За стан думок, за слова пірует!
За вміння розривати душу словом,
За нескореність. Хуліганську лють!
Його любили і боялись ще живого,
А мертвому лиш шану віддають…
Йому вітри наспівували рими,
І шепотіли лагідно – Пиши…
Немов би знали що загине тіло,
Але ніколи не помруть вірші!
(C) Сергій Скальд
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249932
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2011
автор: Сергій Скальд