Палає вогонь надій,
Палає душа до дій.
І в кожну наступну мить
Так хочеться все зробить,
Щоб людство без бід жило,
Нещасть на землі не було,
Щоб віру несла краса
І в світі жили чудеса!
Та мрія, на те вона,
Щоб жити людина могла,
Щодня в своїм славнім труді
Життя здобувала собі;
Та й іншим на поміч ішла,
Яка б то біда не була!
Чи смерч, чи гроза, чи води
Розлита ріка, холоди,
Чи може, пожежі запал, -
Безжальний нестриманий пал.
І бореться, йде до кінця,
Людина вкраїнська, проста,
Рядовий робітник МНС,
Герой, зачинатель чудес!
Рятує, спішить на підмогу,
Біді перекрити дорогу,
А то й попередити лихо,
Бо кажуть: «Не руш, доки тихо!»;
Бо легше вже не допустити,
Ніж над наслідками голосити.
Палає вогонь надій,
Сміливий герою! До дій!
На тебе ми покладаємо
Життя – найдорожче, що маємо!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250020
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2011
автор: Алеха