Прийми же моє каяття…

Долаючи  біль,невгамовну  тілесну  й  духовну
На  вірну  Ти  смерть  прямував  не  за  свої  гріхи
І  чашу  образ  випив  без  нарікань  гірку  й  повну
А  били  до  крові  безжальні  й  тяжкі  батоги...

А  Ти  все  простив,ще  й  у  Бога  зумів  попросити
Щоб  Він  не  гнівився  на  нас,на  жорстокий  народ
Розп*ятий  же  був,щоби  ми  могли  в  світі  пожити
Взамін  не  просивши  ніяких  собі  нагород...

В  надії  помер,що  навернуться  люди  до  Бога
Від  зла  відкупив,давши  в  жертву  свою  плоть  і  кров
Бо  істинна  й  вірна  у  світі  одна  лиш  дорога
І  справжня  та  щира  єдина  до  Бога  любов

Я  дякую  дуже,що  Ти  нас  завжди  пам*ятаєш
Ісусе,безцінний  дарунок,твій  викуп---життя
Крізь  терна,буває,дорогу  до  серця  долаєш
Прости  мене  грішну  й  прийми  від  душі  каяття!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250033
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2011
автор:  Española Rosa