У душі сутеніє...Ми
переходимо межі меж.
Виповзаємо зміями
зі страшенних нічних пожеж.
І скидаємо, як баласт,
власну шкіру, сумління і...
і вдаємо, що все гаразд,
і повземо по лінії...
І вдаємо, що живемо,
і тамуємо біль і страх
мегадозами нерозмов...
А літали?.. Хоча б у снах?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250224
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2011
автор: Софія Кримовська