Земле, незримо ранена,
Палять твоє обійстя...
Стріляна, бита, палена...
Часе, на До і Після.
Сонце конвульсно дихає,
Квіти, дерева, звірі
Стали незвично тихими -
Люди лише завили.
Світ огорнувши мороком,
Все попеливши, лине...
Ворогом стало, ворогом,
Небо немирно-мирне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2011
автор: Віктор Фінковський