Хтось заважає мені спати,
Тупотить на горищі,
А говорять мені батьки:
"То вітер свище!"
Я заліз на гору, взявши себе в руки,
А там бабай не маленький, вигукує мені
І сокиру в руках і мій страх тримає.
Не несуть мої ноги назад. Чому? незнаю.
І він за мною із сокирою біжить,
А горище ніяк не закінчиться,
Біжить і вслід кричить:
"Твій дитячий страх проснувся!
Це я розрубав твою флешку,
Розірва твою подушку,
Зарубав друга подружку
Це я, пошматав зайчика, твою стару іграшку."
Я впав із горища ,
Зломив праву руку, яка мука.
Пишу. Чую ззаду свище,
Обертаюсь, а він наяву...А!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250385
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2011
автор: Vovan Borgir