Вовчий погляд на спині.
Виглядаєш з руїн лімфоцитів.
Мітка хрестова на кожнім руні
Аквареллю збиває човни розбиті.
Не заснеш кошеням на столі,
На столі увіллють в тебе морфій.
Маяками, чортами, вогнем в голові
Топтатимуть призму розчавлені строфи.
Антени у лівій руці
Синтезують удари півморя.
З презирством пихатих старців,
Безкисневим нападом крові
Відьми крадуть молоко.
Із хрипом темніють зіниці.
Стоном стає хиткий ламаний крок,
Бронзовим воєм зубами вовчиці.
В ліжку – заритий пісок.
Занурюєш руки під хмари
Під попелом сотнів таблеток, гайок.
Кислим ковтком понад сторінками.
Кладуть під ворота-поріг.
Судини зійдуться вітрами.
Розлитий метелик до ніг
Пам’яттю стане на плитах рядками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250421
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2011
автор: стася лисиця