Червоний півень все собі дрімає,
Не чується його "ку-ку-рі-ку"!
Не будить він, на прю не піднімає,
Приспали, видко, птаху гомінку,
Він кукурікав у часи Богдана,
Гуляв по пишних залах палаців,
Коли юрба роздмухувала п'яна,
То панахиди правив для мерців.
З гущавини Степанового лісу
Приходив він у села і міста,
Розгнузданістю схожий на гульвісу.
Ковтав мерзоту і... клював жита.
У ньому щось незвідане і чисте
Знаходили в години лихоліть.
Жорстоким він бував і... променистим -
Червоний півень-той, що поки спить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250557
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.03.2011
автор: Терен