Я відшукую сенси життя у безодні світання,
у відлунні зими, у весняному присмаку ночі.
У торішнім снігу, що кидається в ноги востаннє.
В меланхолії дивних світів, що вдивляються в очі.
У мереживі днів, загаптованих вранішнім сонцем,
марним плином часу в філіжанці холодної кави
та думками про тебе, мій янголе, мій охоронцю,
мій хранителю світла душі, мій безжально – ласкавий,
потойбічний та світлий…
В тобі я знаходжу всі сенси!
Ти – болюча жага, ти – нестерпна пульсація скроні,
джерело моїх віршів та їх упереджений цензор,
запорука прихильності долі та сутність безсоння.
Ти – одвічного щастя й надмірного болю синонім.
Ти – усе, чим наповнений Всесвіт до меж небокраю!
Ти – мій світ, що так мріє в твоїх розчинитись долонях…
Я тебе не обожнюю, просто безмежно кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250593
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2011
автор: Rekha