Дитячі сльози чисті, мов кришталь,
Такі солодкі і такі невинні...
А хто візьме на себе їх печаль,
Пошле свій мир знедоленій дитині?
Дитячі сльози ллються, мов дощі,
Туга за тим, що вже давно забуте,
І думка ріже серце, мов мечі,
Що матері їм більш не повернути.
Ти подаруй надію сироті,
І пригорни дитя до свого серця,
Скажи слова їй ніжні та прості,
Сльозинку витри... І дитя всміхнеться.
Прийди туди, де плаче дітвора,
Візьми їх ручки у свої долоні
(Для дива вже давно прийшла пора),
І пригорни, скажи:
"Мій сину, доню..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250769
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2011
автор: Богуслав