Аборт…

Життя  у  світ  приходить,  наче  диво:
Адреналін  штовхаючи  в  аорту,
А  за  кохання  чисте  і  правдиве  -  
Дівча  платило  муками  аборту  .

Цуралася  душа  німого  тіла,
Тремтіло    серце,  й  кулачки  від  болю…
Чого?  Чого  ?  Чого  не  розуміла  
Довірлива  й  гірка  жіноча  доля…

Цвіт  облетів  в  добу  тридцять  дев’яту
(Життя  побивши  на  траву  прим’яту),
Малесенькі…  дитячі  рученята
Між  небом  і  землею  розіп’яті…

А  він  ?  Що  ж  він...  Відмовився    проблеми…
Бо  йшов  по  світу  пілігримом  нóчі,
Й  тепер  рве  з  іншою  квітки  в  Едемі…
Скажіть...  чому  цей  гріх  -  лише  дівочий  ?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250898
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 31.03.2011
автор: Михайло Плосковітов