В моїй душі ідуть дощі.
А ти питаєш - "як давно".
Давно, мій друже. Відтоді,
Як Єву з раю вигнано.
В моїй душі ідуть дощі -
Стирають межі і бажання.
Так, трохи сумно. Сірі дні
Мене із долею з'єднали...
Ідуть дощі. Давно-давно.
В очах німий і ніжний смуток.
Пройдуть дощі, і що тоді?
Веселка душу зафарбує...
2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250954
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.04.2011
автор: Sereniti_Flawia