Памяті Нестора Махно

За  сотні  миль  від  рідного  порогу
Він  помирав  один  на  чужині,
Він  плакав,  він  страждав,він  кляв  Сварога
За  те,  що  не  загинув  на  війні.

Нема  вже  сил,  вже  ноги  не  тримають,
І  страх  з’явився  натиснуть  курок,
Дай  сили,  Бог  прошу  тебе,  благаю,
Зробити  в  небуття  останній  крок.

Не  вірив  все  життя  –  тому  страждаю,
Лихим  прокляттям  став  для  свого  роду,
Достойно  вмерти  дай  мені  –  благаю,
Та  щастя  українському  народу

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250964
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2011
автор: Сергій Скальд