«Твори добро», - душа моя благала.
«Запалюй світло», - радили батьки.
Я нелегкий для себе шлях обрала,
Щоб нести світло і добро через віки.
В усі часи учитель – то є сила,
Він совість, розум, світла голова.
Хоч в це сьогодні вірити несила,
Але ви знаєте, я все-таки права.
Я щиро вірю у мистецтво слова,
Я намагаюсь в душу зазирнуть,
Навчити бачити прекрасне і чудове
І правильно обрать майбутню путь.
Читання, і письмо, і рахування –
Цьому навчити не проблема вже.
Мета сучасного нелегкого навчання –
Людина, що життя в собі несе.
Дітей я прагну научити жити,
Іти за покликом палких сердець,
Красу і відчувати, і творити,
І інших чути, й слухати себе.
Нехай я крапля у освітнім морі,
Нехай зірок з небес не дістаю,
Знання мої не стліють у коморі –
Я їх сучасним дітям роздаю.
березень, 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251087
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.04.2011
автор: Димира