Розірвані вітром хмари на двоє, на троє, загублені.
Розтерті у попіл зірки, по сузір’ях розкидані в небі.
Десь за годину чекають на мене щічки насуплені,
Щоб з поцілунком вернути мене у свідоме життя.
Хотіння до тебе зі смаком кориці в латте маккіато.
Бажання в думках розтають на вустах мов вершкові пробіли.
Лиш в тебе в очах я здатен свій світ відшукати,
Для тебе любов як наркотик впиваю у тіло…
Розірвані хмари на двоє, на троє, загублені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251095
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2011
автор: Ігор Вовк