Спокійно ніч зійшла з небес
Подарувавши поле зоряних чудес
Росою вкрило чисті трави
І хвилі плавно зустрічають пави
Стежинки весело крокують навздогін
Де небо від землі прийма уклін
Червоне плато заповняє простір
Безмежна воля закликає в гості
Блакитна пелена здіймає пелюстки
Прозорий іній розфарбовує гілки
Завмерла осінь в лісовій поляні
Багряний дощик розмовляє з нами
Навколо п’ють гармонію краси
Всі ті, хто бачить кольорові сни
І морок буднів не навіє страху
Навіщо нам ховати щастя в плаху?
Струмок дарує прохолоди кришталевий смак
І добру долю не «уникнути» ніяк
Приємна ніжність душу огортає
Тендітно вабить серце, та вітає
Захоплює зненацька пристрасть почуттів
Чарує дійсність світанковий спів
Так лагідно звучить мелодія весни
Вона лунає там, де разом я і ти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2011
автор: Андрій_Данко