Все важчає і важчвє мій подих
І подих того, хто за спиною,
Я відчуваю холодний дотик,
Дитик замерзшою рукою.
І погляд сумний, болючий скажений,
Дихає у потилецю, наче голодний
І я все бистріше свій крок, шаленію,
Страх у очах, я утікаю...
Зараз одна сиджу я на склоні,
Параноїка все життя у погоні,
Як печальна королева на своєму троні.
Я боюся і жахаюсь, що уб"ють...(тиша)Свята Параноя!!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251160
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2011
автор: Даша Піддубна