Винуватих нема

В  палаті  по  центру
Де  лазять  брудні  пацюки,
Одному  пацієнту
Щодня  приносять  книжки.
Дитячі,  яскраві,
Що  правда  дуже  старі.
Та  хлопець  не  в  праві
В  цей  час  вимагати  нові.

Машина  з  автобус,
За  п'ять  тисяч  вино.
Облитчя  як  глобус
Крокує  собі  в  казино.
Найвищої  якості  ніжки
Проводять  клієнта  за  стіл.
Хлопчині  із  відти  б  три  фішки,
Він  би  життя  прикупив.

Батьки  його  звісно  не  плачуть,
Та  очі  їх  видають.
Що  саме  ці  погляди  значуть
Малий  ще  не  може  збагнуть.
І  каже:  "Я  хочу  до  школи,
Там  буду  вивчати  усе!
А  літом  поїду  на  море!
Нехай  мене  хвиля  несе!"

Тим  часом  в  крутому  барделі
Клієнт  вибирає  дірки:
"Ви  дайте  мені  дві  моделі
Одіті  в  червоні  крести"
Отримають  гроші  дівчини
І  підуть  собі  спочивать.
А  хлопцю  хватило  б  тритини,
Щоб  далі  по  світу  гулять.


На  вельми  блідому  облитчі
Добу  як  мовчать  вуста.
Симптоми  доволі  не  звичні,
Повільно  душа  відліта.
Батьки  без  глузду  і  сили,
Не  сплять  більш  як  троє  ночей,
Благали,  кричали  і  били,
Все  марно  -  прийшов  епогей.

Зв'язків  не  яких  не  має,
У  банку  кредит  не  дають.
Матуся  вже  сива  ридає,
А  батька  до  психів  везуть.
На  дворі  приємна  погода,
Яскрава  пізня  весна.
У  всіх  в  голові  лишень  мода.
Авжеш  винуватих  нема.

В  кишені  ні  центу,
Лишень  одні  бумажки.
Крутому  клієнту
За  стіл  приносять  вершки.
З  отіх  бумажок  буде  здача
І  буде  у  нього  життя.
Бо  з  ним  його  сила  і  вдача,
А  винуватих  нема.

                                                                                                                         2006р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251218
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2011
автор: БегиБей