Злива, здається, зненавиділа Землю... Зіщулившись, Зіна заховалася, зажмурилася. Загриміло... Зіна, злякавшись, заплакала. "Забарилася Зоя, запізнилася, забула Зайчика..." - задумалась. Зоя звикла звати Зіну Зайчиком...
Задзвонило, збудивши звуки... Зіна, зойкнувши, згадала: "Зачинилася..." Заспішила запустити змоклу Зою. Зоя знітилась, зустрівши заплакану Зіну.
- Знаєш?.. - Зоя зупинилася. Зінині зіниці зелено засяяли, забувши зливу.
- Знаю!.. - засоромилася Зіна, зачарувавшись Зоїною змоклою зачіскою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251227
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2011
автор: АнГеЛіНа