Якщо вже жить, то для Христа,
Мов сад вишневий, розквітати;
І з радістю у всіх містах
Ім'я Господнє прославляти.
Ні! Не для себе тільки жить,
Задовольняти своє тіло!
А щиро Господу служить
І жертвувать на Боже діло!
Якщо вмирати, то в Христі,
І гідно: без печалі й страху;
В оселі вічні і святі
Піднятись білосніжним птахом.
Якщо горіти, то завжди,
Ні на хвилину не згасати;
І, наче квіточка, цвісти,
Все краще Богу віддавати.
Якщо світити, то для всіх,
І людям лиш добро творити...
Ненавидіти тільки гріх,
А все, що крім гріха, - любити.
Якщо іти, то лиш вперед,
Назад уже не повертати...
І хоч дорога ця - не мед,
Не варто з неї нам звертати.
Якщо вже плакати колись
Нам на землі цій доведеться,
То сльози треба, щоб лились
Не із очей, а прямо з серця.
Якщо боротися, то так,
Щоб вистояти тую битву;
І як молитися, то так,
Щоб Бог почув твою молитву.
У мене лиш одна мета -
Її сказати не боюся -
Усе віддати для Христа,
Вмирати й жити - для Ісуса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251261
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2011
автор: Богуслав