Перцвіли волошки в полі,
Відщебетали солов'ї,
Тривожно шепчуться тополі,
Звіряють жалощі свої:
-Чому ж ошатне наше вбрання,
Мов самоцвіт, мов оксамит
Через оцей недосвіт ранній
Опасти може в кожну мить?
Ще лише вчора грався вітер
Пестливо листям, що ж тепер?-
Печально тягнуть вгору віти,-
Їх шум затих, їх шум завмер...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251268
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2011
автор: Віра Нагорна