Тиша дивилась на мене в притул.
Лице в лице,
Очі в очі…
Або мовчи, або кажи і не схиб.
Бо кожне слово –
Куля.
Я несу весну, так ніби вперше,
Так, як ніхто
До мене…
Я дихаю тим, що ти мені даєш,
Я давно на цьому
Поведена.
Твої руки вправні і наполегливі,
Бо хто з нас сильніший
Знаю тільки я!
Куленепробивний аркуш гартовано
Так точнісінько, як
І твій меч…
Тиша розбилась на друзки…
Скельцями слів
Шкіриться.
І все голосніше і зрозуміліше
Твоє мені серцебиття -
Кохаєш!..
03.04.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251525
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 04.04.2011
автор: gala.vita