Серце рветься на частини.
Мов дурні летять години.
І тікають назавжди.
Хочу йти, нема куди.
Чорний демон лізе в душу.
Жити знов себе примушу.
Мозок рветься навмання.
Все не так, усе дурня.
Йдуть до купи хмари сірі.
Я нікому вже не вірю.
Рву кайдани майбуття.
Все не так, дурне життя.
Тіло прагне до спокою.
Розмовляю сам з собою.
Серед літа випав сніг.
Все не так, та ну їх всіх.
Я буденність закопаю.
Чути плач в зеленім гаю.
Я прийду туди де ти.
Все не так, куди іти???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251586
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2011
автор: Прибулець